Д В І П І С Н І

           *          *          *

Кохана, вже осінь з дощами.

В серця наші вкралась печаль.

І сум кружеляє над нами,

А щастя  вже десь за морями,

Все далі летить над світами.

І вітром шепоче: прощай…

 

Кохана, вже біле мовчання.

І листя сховалось під сніг.

Колись тут дзвеніли світання,

І наші співали бажання,

А нині між нами мовчання.

І поруч розлуки поріг.

 

Кохана, ти чуєш, кохана!

Мій світлий і радісний біль,

До тебе жага не зів»яне,

Моя незагоєна рана,

Моя ти чарівна омана,

Мій сонцем дарований хміль.

 

1975 р. (1976р.)

 

 

*          *          *

 

Проминули ночі,

Проминули дні…

Роки за роками

Збігли в далені.

 

Зустрічи. Знайомства.

Втечі. Забуття.

Сурогати щастя…

Пізнє каяття.

 

Під ногами листя.

Під ногами лід.

Що з тобою сталось,

Де в житті твій слід?

 

Спогади. Відлуння.

Тиша як в труні…

Пролетів метелик –

Це осінні дні.

 

2011 р.